- комонник
- I -а, ч.
Дика трав'яниста рослина, що цвіте синьо-фіолетовим суцвіттям і використовується в медицині.
II -а, ч., заст.Вершник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
комонник
Смотреть что такое "комонник" в других словарях:
комонник — 1 іменник чоловічого роду, істота вершник арх. комонник 2 іменник чоловічого роду рослина … Орфографічний словник української мови
вершник — (людина, що їде верхи конем), верхівець, їздець, верховий, комонник, джиґіт (умілий і вправний їздець); кіннотник, кавалерист (військовий вершник) … Словник синонімів української мови
